Запропоновано експертно-імітаційний метод оптимізації внутрішньогосподарського водорозподілу при оперативному плануванні зрошення, у якому економічний ефект від проведення поливів визначається з урахуванням втрат урожаю від недополиву, фактичного стану посівів та грунтів, технічної спроможності господарств до проведення поливів на конкретних ділянках.

Обгрунтовано можливість використання моделей зв'язку "врожай-вологозабезпеченість" для вирішення завдань економічного характеру при оперативному плануванні поливів за допомогою інформаційно-обчислювальних систем. Моделі побудовано для різних видів культур, вони враховують динаміку чутливості рослин протягом вегетації до рівня вологозабезпеченості, тривалість періоду нестачі вологи та тип грунту.

Досліджено проблему розвитку теоретичних засад та удосконалено методи планування зрошення, що базуються на нових наукових принципах адаптації зрошення до просторово-часової мінливості стану й умов функціонування природно-агромеліоративних систем, відповідному нормуванні водопотреби та параметрах режимів зрошення сільськогосподарських культур. Обгрунтовано методи екологічного нормування зрошення на регіональному та локальному рівнях, які враховують умови тепловологозабезпеченості територій, грунтово-екологічний стан земель, динаміку показників родючості грунту та закономірності комплексу грунтових режимів. На підставі нових адаптивних екологічно безпечних методів удосконалено модельний комплекс і систему прийняття рішень інформаційно-обчислювальних систем (ІОС) довгострокового й оперативного планування зрошення.

Наведено методику, яка визначає ступінь обмежень на зрошувальні норми залежно від параметрів агротехнологій (внесення добрив, меліорантів тощо). Методика грунтується на моделюванні базових і комплексного показників родючості грунту. Запропоновано головні критерії екологічного нормування зрошувальних норм - підтримання комплексного показника родючості грунту та рівнів урожайності сільськогосподарських культур у визначених допустимих межах.

Для обгрунтування екологічно безпечної поливної норми, внаслідок якої формування додаткового інфільтраційного живлення грунтових вод не перевищує 1 мм/добу, виконано комп'ютерне моделювання з використанням програми, що грунтується на алгоритмі вологопереносу AERATS-2. Статистична обробка результатів понад 100 варіантів моделювання дала змогу одержати експоненціальні залежності витрат поливної води на інфільтрацію за межі розрахункового шару грунту від величини поливної норми та інтенсивності сумарного випаровування за різної потужності розрахункового шару грунту. На підставі цих залежностей розраховано екологічно безпечну поливну норму.

Проаналізовано історію та перспективи розвитку методів планування зрошення. Подано основні положення методології планування адаптивного екологічно безпечного зрошення: вимоги, критерії, засоби реалізації.

Розглянуто актуальні проблеми водних меліорацій в Україні та наведено аналіз сучасних світових тенденцій у цій галузі за матеріалами 17-го Всесвітнього конгресу Міжнародної Комісії з іригації та дренажу (МКІД).

Доведено, що за умов недостатньої природної вологозабезпеченості території України завдяки зрошенню можна запобігти великим збиткам сільського господарства від посух. Відзначено, що потенційне підвищення врожаїв сільськогосподарських культур за дотримання оптимального поливного режиму на полях та інших потреб агротехніки вирощування сягає 200 - 250 %, а в окремі роки - ще більше, а ефективності від зрошення можна досягти лише за оптимального керування його режимами та іншими факторами родючості грунтів.

Доказано, что в условиях недостаточной естественнной влагообеспеченности территории Украины благодаря орошению можно предотвратить убытки, нанесенные сельскому хозяйству засухой. Отмечено, что потенциальное повышение урожаев сельскохозяйственных культур при соблюдении оптимального поливного режима и других требований агротехники составляет 200 - 250 %, а в отдельные годы - выше, эффективности орошения можно достичь с помощью оптимального управления его режимами и другими факторами плодородия почв.

Розроблено інформаційно-порадчу систему "Реконструкція", яка є інструментом для здійснення обгрунтованого вибору пріоритетності реалізації заходів з реконструкції та модернізації зрошувальних систем на підставі оцінки стану та умов функціонування наявних природно-агромеліоративних систем за групами екологічних, економічних та технічних критеріїв.

Разработана информационная система "Реконструкция", являющаяся инструментом для осуществления обоснованного выбора приоритетности реализации мероприятий по реконструкции и модернизации оросительных систем на основании оценки состояния и условий функционирования существующих природно-агромелиоративных систем по группам экологических, экономических и технических критериев.

Наведено нові методологічні засади щодо проведення стаціонарних експериментальних досліджень на меліорованих землях. Дана методологія базується на завданнях досліджень з ідентифікації агрогідрологічних моделей та вивченні закономірностей просторово-часової мінливості факторів формування урожаю сільськогосподарських культур.

Освещены новые методологические основы проведения стационарных исследований на мелиорированных землях. Данная методология базируется на задачах исследований по идентификации агрогидрологических моделей и изучении закономерностей пространственно-временной изменчивости факторов формирования урожая сельскохозяйственных культур.

Визначено перспективи використання європейських агрогідрологічних моделей (моделі росту сільськогосподарських культур WOFOST та моделі волого-, тепло-, солепереносу SWAP) для розв'язання задач стратегічного планування зрошення земель в Україні (агромоніторинг, оцінка ефективності зрошення земель та його довгострокового планування) та наведено приклади їх використання.

Определены перспективы использования европейских агрогидрологических моделей (модели роста сельскохозяйственных культур WOFOST и модели влаго-, тепло-, солепереноса SWAP) для решения задач стратегического планирования орошения земель в Украине (агромониторинг, оценка эффективности орошения земель и его долгосрочного планирования) и приведены примеры их использования.

Висвітлено сучасні тенденції розвитку систем підтримки прийняття рішень, що полягають у застосуванні новітніх інформаційних технологій (дистанційного зондування, геоінформаційних технологій, агрогідрологічних моделей) і методів прийняття рішень (розробки сценаріїв, індикаторів, оптимізації) на принципах інтегрованого управління водними та земельними ресурсами у межах річкових басейнів чи модулів меліоративних систем.

Изложены современные тенденции развития систем поддержки принятия решений, которые состоят в применении новейших информационных технологий (дистанционного зондирования, геоинформационных технологий, агрогидрологических моделей) и методов принятия решений (разработка сценариев, индикаторов, оптимизации) на принципах интегрированного управления водными и земельными ресурсами в пределах речных бассейнов или модулей мелиоративных систем.

На підставі аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду показано етапи розвитку концепції інтегрованого управління водними та земельними ресурсами. Наведено план впровадження інтегрованих підходів до розв'язання сучасних проблем відновлення сталого використання зрошуваних земель та управління водними ресурсами на прикладі пілотного об'єкта - Джанкойського району АР Крим.

На основе анализа международного и отечественного опыта показаны этапы развития концепции интегрированного управления водными и земельными ресурсами. Приведен план внедрения интегрированных подходов к решению современных проблем восстановления стабильного использования орошаемых земель и управления водными ресурсами на примере пилотного объекта - Джанкойского района АР Крым.